Дорогі користувачі!

У зв’язку з тим, що тема охорони природи рідного краю користується попитом серед учнів, студентів вузів, ми пропонуємо рекомендаційний список «Станемо дружно на захист природи».

«Станемо дружно на захист природи»

Література:

1. Полтавська область. Природа, населення, господарство: Географічний та історико – економічний нарис.- Полтава:Полтавський літератор,1998.- 336с.,іл..

2. Хало, О. Оржиччина. Історія і сьогодення.- Полтава,ПП.Шевченко Л.В.,2008.-152с.,іл..

Періодичні видання:

1. Боротьба зі сміттям в Оржиці: Хто кого? // Оржицькі вісті.- 2015.- 19 берез.-С.1_7.

2. Відстоювали інтереси мисливців та рибалок // Оржицькі вісті.- 2013.- 24 лип.- С.2.

3. Веляда, Т. Сонячні батареї замість вуличних ліхтарів /Тетяна Веляда // Оржицькі вісті.- 2014.- 23 серп.- С.4.

4. Лукаш,О. Земля людину не обдурить / О.Лукаш // Село Полтавське.- 2011.- № 23.-С.3.

5. Михайленко, Г. Ліс – багатство і окраса нашого краю /Г. Михайленко // Оржицькі вісті.- 14 вер.- С.2.

6. Охріменко,Т. Школярі взяли участь в озелененні /Т. Охріменко // Оржицькі вісті.- 2014.- 29 берез.-С.4.

7. Спека та недбалість – суміш небезпеки /\Оржицькі вісті.- 2014.- 20 серп. С.1.

8. Хорошко,Л. Всесвітній день збереження дикої природи / Л.Хорошко // Оржицькі вісті.- 2015.- 19 берез.- С.3.

9. Шевченко,Т. Торф’яні пожежі / Т. Шевченко // Оржицькі вісті.- 2012.- 27 жовт.-С.2.

Інтернет- ресурси:

1. http://zakon4.rada.gov.ua/laws/show/

2. http://uk.wikipedia.org/wiki/

3. http://www.hordienko.com/

4. http://www.botany.kiev.ua/

5 .http://www.menr.gov.ua/docs


Водні ресурси нашого краю

/Files/images/1414680152.jpg

На території Полтавської області налічується 146 річок (водотоків довжиною понад 10 км) загальною довжиною 5100 км. Серед них дві великі (понад 500 км) - Дніпро і Псел; дев'ять середніх (довжиною 101...500 км); 135 малих річок (100 км і менше). Є також приблизно 1600 струмків.
Річкова система у сучасному вигляді сформувалася в кінці льодовикової епохи. Нахил поверхні області зумовлює переважний напрям річкової сітки: майже всі річки течуть з півночі на південь або з північного сходу на південний захід і є лівими притоками Дніпра.
Річки Полтавщини живляться в основному сніговими водами (55-60% від загального об’єму стоку), хоч більша кількість річної суми опадів випадає в тепле півріччя. Це обумовлено тим, що літні опади (за винятком зливових) просочуються в ґрунт, випаровуються і майже не дають стоку. Роль снігового живлення збільшується з півночі на південь області. Другим за значенням джерелом живлення річок є підземні води (30-35%). Роль підземного живлення зростає в зимовий і літній сезони, коли немає стоку поверхневих вод, або він незначний. Дощове живлення становить приблизно 10% річного об’єму стоку.
Сумарний річковий стік складається з двох складових: місцевого стоку та транзитного стоку. Значна частина малих річок бере початок в межах Полтавщини. Дніпро і його найбільші притоки (Псел, Ворскла, Сула та інші) починаються на території інших областей, і стік, які вони звідти приносять, є транзитним. Більша частина місцевого стоку формується у північних районах області. Шар стоку тут сягає 80 мм за рік, а модуль стоку - 3,5 л/с-км2. На півдні області ці показники становлять відповідно 40 мм і 1,2-1,5 л/с-км2. Така різниця пояснюється зменшенням кількості атмосферних опадів, висоти снігового покриву та зростанням випаровуваності з півночі й північного заходу на південний схід. Середній шар стоку по області складає 64 мм, що менше, ніж у середньому по Україні (87 мм).
Водоносність і рівень води в річках області протягом року відчутно змінюються. Повінь на річках у зв'язку із таненням снігу розпочинається на початку березня. У цей час формується 70-80% річного об'єму стоку. Наприкінці літа більшість річок міліє, а деякі пересихають (настає літня межінь). У цей час живлення відбувається в основному за рахунок підземних вод. Обміління рік спричиняє зниження рівня ґрунтових вод, а це веде до зменшення запасів води у ставках та водоймах. Під час літніх злив і осінніх дощів на річках бувають паводки.
За останні півстоліття на Дніпрі і його притоках споруджена велика кількість водорегулюючих споруд (водосховища, захисні дамби, водовідвідні канали і шлюзи тощо), які роблять вірогідність катастрофічних повеней і паводків незначною і дещо згладжують відмінності в розподілі об’єму стоку впродовж року. Останні катастрофічні повені спостерігалися на річках області в першій половині 1950-х років. Але й у наш час у період повеней і паводків підтоплюються або частково затоплюються 400 населених пунктів та більше 100 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь.
Приблизно 130 днів на рік річки покриті льодом. Льодостав починається на півночі та північному сході області до 7 грудня, завершується на півдні до 20 грудня, весняний льодохід розпочинається навпаки на півдні 17-18 березня, а закінчується 25 березня на північному сході.
На весну припадає 75% твердого стоку, на літо та осінь разом - лише 10%. Найменш каламутна вода на крайньому заході області (р. Оржиця), де кількість твердих домішок в воді складає 50 г/м3. Поступово каламутність води збільшується в напрямі на схід. Так для Дніпра каламутність складає 100 г/м , а для Псла та Ворскли - до 250 г/м.
Головною водною артерією Полтавщини є річка Дніпро - головна ріка України, третя за площею водозбору в Європі (після Волги і Дунаю), довжина якої 2285 км, а площа басейну 503 тис. кв. км. Дніпро омиває південно-західну частину області на протязі 267 км. Колись мав Дніпро і старі русла − Старка, Старицю, Діда, рукава-притоки, які витікали і вливалися в нього. Серед них: Рящуватий, Ревучий, Гирман, Ярданка. Усі вони зникли з утворенням Кременчуцького водосховища.
Найбільшу площу вони займають в басейні Сули (озера - 32 км2, болота - 1300 км2), Псла (25 та 190) та Ворскли (15 і 260). В області налічується 124 озера з площею водного дзеркала понад 0,1 км2 (загальною площею 676 га і загальним об'ємом води 76 млн. м3).

Річка Оржиця

/Files/images/vesna/ya/clip_image002.jpg

Оржицький район розташований на північному заході Полтавщини, у лісостеповій фізико–географічній зоні, має площу території близько 1 тис.кв.км., що становить 3,5 % від території області. Район утворений 7 березня 1923 року, межує з Гребінківським, Лубенським, Хорольським, Семенівським районами Полтавської області, Чорнобаївським, Драбівським районами Черкаської області.

На території району протікає 8 річок. Найбільші : Сула, протяжність русла 22 км., її притоки – річки Оржиця та Сліпорід. Водний простір району складає 1068 гектарів. У районі є 22 ставки загальною площею водного дзеркала понад 240 гектарів та загальним об’ємом 4900 тис. куб. метрів зарегульованої води.

О́ржицярічка в Україні, в межах Оржицького району Полтавської області. Права притока Сули (басейн Дніпра). Літописна назва — Со́жиця (давньорус. Съжица) Довжина 29 км (разом з Гнилою Оржицею — 127 км). одна з найбільших правих приток Сули. Довжина 117 км. Площа водозбірного басейну 2 190 км². Похил 0,34 м/км. Долина коритоподібна, завширшки до 3 км. Заплава шириною 600 м, з багатьма озерами, в нижній течії заболочена. Річище звивисте, на окремих ділянках відрегульоване. Використовується на рибництво, водопостачання, зрошення, задля рекреації.
Бере початок біля с. Лемешівка. Тече територією Яготинського району Київської області та Пирятинського, Гребінківського, Оржицького районів Полтавської області. Середня багаторічна витрата води р. Оржиця (с. Маяківка) становить 3,44 м³/с. Середньорічна мінералізація води становить близько 745 мг/дм³. Використовується для рибництва, водопостачання, зрошення, задля рекреації.

Розташування

Утворюється злиттям річок Гнилої Оржиці та Чумгаку. Тече переважно на південний схід, у пригирловій частині — на південь. Впадає до Сули на південний схід від села Плехова.

На правому березі річки розташований районний центр Оржиця.

Притоки: Чумгак, Чевельча (праві); Гнила Оржиця (ліва).

Історія

25 серпня 1078 року на берегах Сожиці відбулася битва, в якій союзне військо князів-ізгоїв Олега, Бориса та половців розбили руське військо чернігівського князя Всеволода Ярославича.

Цікаві факти

· Згідно з деякими довідниками Гнила Оржиця не є притокою Оржиці, а лише назвою середньої та верхньої частини Оржиці.

· У долині річки розташовані природоохоронні території: Плехівський заказник і Оржицький заказник.

У мистецтві

У творчості Євгена Гребінки є байка Рибалка, у якій в алегоричній формі йдеться про Оржицю та Сулу

Річка Сліпорід - права притока Сули. Сліпорід тече в Придніпровській низовині.Довжина річки — 83 км, басейн — 560 км². Переважна ширина річища — 4 — 10 м., у межах району − 34,9 км. На берегах розташовані села: Сліпорід-Іванівка, Майорщина, Тарасівка, Новоселівка, Жовтневе, Ульяновка, Осавульщина, Олександрівка, Павлівщина.Річка Сліпорід - одна із трьох річок Полтавської області, яка повністю формується і протікає в межах області.
Річка Суха Оржиця− ліва притока Чучмакс. Довжина 37 км, у межах району 13,6 км. На берегах розташовані села: Сербинівка, Грушківка, Саївка, Писарщина, Григорівка, Михайлівка, Стукалівка.

Охорона навколишнього водного природного середовища

На сьогодні очевидним є негативний вплив на довкілля антропогенних чинників, адже значні території річкових долин розорані, задіяні під пасовищами або залишаються занедбаними.

Нині на багатьох відрізках берегів р. Оржиця можна без перешкод підійти до самої води. Зарості, утворені болотними травами, сягають у ширину всього кілька метрів. Великою екологічною проблемою стає масове забруднення водойми відходами діяльності місцевих промислових, комунальних і сільськогосподарських підприємств району. З часом екологічні проблеми прирічкової зони набувають все більших обсягів, викликаючи загрозу для безпечного існування довкілля.

Встановлено, що увагу населення і місцевої влади більше привертають екологічні проблеми руслової частини Оржиці, а болота, які з обох боків оточують його, залишаються маловивченими з наростаючими екологічними проблемами, що потребують негайного вирішення.

Результати проведених досліджень дозволяють стверджувати, що основними причинами поширення заболочених ділянок у прирусловій частині приудайських долин є особливості фізико-географічного положення самої території, власне її рівнинність. Заболоченню сприяють кліматичні умови місцевості, адже поряд з підземним, основним живленням річки залишається дощове.

Сесією Оржицької районної ради прийнято « Програму розвитку водного господарствав Оржицькому районі на 2013-2021 роки»

Програмою передбачено здійснення організаційних заходів щодо поліпшення екологічного стану річок, ставків та заходів на перспективу.

Для досягнення основної мети Програми передбачається розробити і реалізувати проекти і заходи за такими пріоритетними напрямками:

1) Екологічне покращення, розчищення, регулювання русел та поліпшення санітарного стану річок та водойм і їх благоустрій

Реалізація заходів даного напрямку передбачає відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму водних об'єктів, зокрема розчищення та поліпшення санітарного стану річок Оржиця та Чумгак.

2) Будівництво та реконструкція гідротехнічних споруд

Реалізація заходів даного напрямку передбачає відновлення та підтримання сприятливого гідрологічного режиму водних об'єктів, зокрема будівництва гідротехнічної споруди (водо затримуючого валу-перекату) на річці Оржиця (с. Онішки), будівництва гідротехнічної споруди (шлюза-регулятора) на річці Сула (с. Тарасівка) та реконструкції вже існуючих.

3) Інвентаризація та паспортизація водойм та річок

Реалізація заходів даного напрямку передбачає підвищення екологічної надійності ставків, зокрема проведення паспортизації ставків на території району з розробкою правил технічної експлуатації водойм для забезпечення їх екологічно-безпечного функціонування та забезпечення можливості встановлення відповідних режимів роботи згідно ст.76-78 Водного кодексу України.

4) Створення (встановлення) водоохоронних зон та прибережних захисних смуг

Реалізація заходів даного напрямку передбачає забезпечення виконання робіт, пов'язаних із визначенням, встановленням та винесенням в натуру меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг всіх річок району згідно відповідно до ст.9,87 Водного кодексу України.

5) Упорядкування прибережних захисних смуг

Реалізація заходів даного напрямку передбачає забезпечення виконання робіт з метою створення сприятливого режиму річок, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколо водних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок відповідно до ст. 10, 87 Водного Кодексу України, а саме:

- забезпечення виконання робіт, пов'язаних із облаштуванням та упорядкування прибережних захисних смуг всіх річок району;

- відновлення рослинного покрову на берегах водних об'єктів;

- підтримання встановленого режиму на територіях водоохоронних зон та прибережних захисних смуг.

6) Догляд за річками та природними джерелами

Реалізація заходів даного напрямку передбачає забезпечення виконання робіт з метою відродження малих річок, збільшення їх водності, а саме:

- відродження (розчищення та упорядкування) русел річок, природних джерел водонаповнення, їх паспортизація;

- догляд за руслами річок та їх джерелами.

На першому етапі (2013-2016 роки) передбачається:

1) визначити межі прибережних захисних смуг згідно з проектами землеустрою, насамперед на водних об’єктах;

2) здійснити першочергові заходи щодо:

- відновлення і підтримання сприятливого гідрологічного режиму та екологічного стану річок;

- будівництва гідротехнічної споруди (водозатримуючого валу-перекату) на річці Оржиця (с. Онішки);

- будівництва гідротехнічної споруди (шлюза-регулятора) на річці Сула (с. Тарасівка) та реконструкції вже існуючих;

- ліквідації наслідків шкідливої дії вод, захисту населених пунктів, виробничих об’єктів та сільськогосподарських угідь;

3) забезпечити централізованим питним водопостачанням сільські населені пункти та здійснювати подальший пошук джерел підземних вод для питного водопостачання;

4) відновити функціонування меліоративних систем, здійснити реконструкцію і модернізацію їх інженерної інфраструктури, поліпшити екологічний стан осушених земель;

5) удосконалити:

- прямий водооблік і технології розподілу води на водогосподарських системах;

- моніторинг поверхневих вод та меліорованих земель, зокрема шляхом розвитку автоматизованих спостережних мереж;

На другому етапі (2017-2021 роки) передбачається:

1) впровадити систему інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом шляхом розроблення та виконання планів управління басейнами річок, застосування економічної моделі цільового фінансування заходів у басейнах річок, утворення басейнових рад річок, а також підвищення ролі існуючих та утворення нових басейнових управлінь водних ресурсів;

2) реалізувати водо- та енергозберігаючі технології, які забезпечують підвищення функціонування водогосподарсько-меліоративного комплексу;

3) удосконалити стандарти і нормативи щодо використання водних ресурсів та лімітів забору води і скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти;

4) удосконалити систему державного управління водними ресурсами.

Впродовж реалізації Програми передбачається здійснювати інформування громадськості, водокористувачів, місцевих органів влади та самоврядування щодо виконання заходів Програми.

В процесі реалізації Програми передбачається забезпечити здійснення паспортизації водойм та продовження роботи по паспортизації річок для встановлення їх основних характеристик та розробки детальних заходів щодо покращення їх стану, створення водоохоронних зон та прибережних захисних смуг річок, реалізацію заходів щодо розчищення та упорядкування русел річок, будівництва та реконструкції гідротехнічних споруд, облаштування та упорядкування прибережних захисних смуг, проведення агротехнічних протиерозійних заходів, догляду за річками і джерелами водонаповнення.

Штучні канали на території області представлені осушувальними меліоративними каналами, відкритими стічними колекторами та «великими нагірними канавами для відводу води від залізорудних кар'єрів та шламонакопичувачів. Меліоративні канали розташовані переважно в долинах річок Оржиця, Сула, Хорол, Говтва. На жаль, через збиткову діяльність більшості сільгоспвиробників значна частина меліоративних каналів сьогодні замулилась та заросла травою, чагарниками, а осушені землі використовуються як непродуктивні луки і пасовища. Нерідко на осушених площах розвиваються негативні процеси вторинного заболочення. Тобто на окремих ділянках відбувається руйнування водогосподарських ландшафтів та відновлення змінених сільськогосподарських ландшафтів.

  • Ворскла


Річка у Бєлгородській області Росії та Сумській і Полтавській області України, ліва притока Дніпра (тепер впадає у Дніпродзержинське водосховище). Довжина - 464 км (на Полтавщині – 226 км). Площа басейну – 14,7 км2 (в межах Полтавської області - 5,97 тис. км2). Середня ширина річища - 30 м, на плесах 50-80 м. Середня глибина - 1,5 м, максимальна глибина 10-12 м. Похил річки 0,3 м/км. Річище звивисте. Дно піщане. Загальна площа водозабору – 14700 км2, в межах області – 8550 км2. Середньорічні витрати води біля гирла 36, 4 м3/с. Бере початок на західних схилах Середньоросійської височини біля смт Яковлево Бєлгородської області. Тече територією Диканського, Зіньківського, Кобеляцького, Новосанжарського і Полтавського районів.
Живлення мішане. Замерзає на початку грудня, скресає в березні. Найвищі річні води - у березні – квітні, найнижчі – у липні – жовтні.
Тече Придніпровською низовиною. Долина трапецієвидна. Майже на всьому протязі річки чітко виражена асиметрія берегів: високий правий берег, низький – лівий. Ландшафти – лісостепові.
Ворскла належить до найбільш мальовничих річок України. Високі праві береги її русла сягають місцями 80 м. Вони нерідко помережані балками і ярами, що зайняті дубовими та кленовими лісами. Після підтоплення гирла річки Дніпродзержинським водосховищем воно перетворилось у широкий розлив з островами рослинності і колоніями водоплавних птахів. Від гирла до м. Кобеляки Ворскла – судноплавна. Головні притоки: Рябина, Мерло, Коломак, Тагамлик, Кустолова (ліві), Ворсклиця, Полузір’я, Великий Кобелячок (праві). Енергетичні ресурси Ворскли не використовуються. Дві збудовані в післявоєнні роки гідроелектростанції – Опішнянська і Кунцевська – нині законсервовані.
  • Псел

Ріка в Бєлгородській і Курській областях Росії та Сумській і Полтавській областях України, ліва притока Дніпра, впадає у Дніпродзержинське водосховище.
Довжина - 717 км (на Полтавщині – 350 км).Площа басейну - 22800 км2 (в межах Полтавської області - 11018 км2).За середній по водності рік в гирловій частині витрата складає 46,6 м3/с. Річний стік – 1,46 км3. Середня ширина річища - 30 м. Річище звивисте, стрімке, нешироке. Дно піщане, місцями суглинисте.Похил річки 0,23 м/км. Озер 25 км2, боліт 190 км2. Бере початок на західних схилах Середньоєвропейської височини (с. Сократів Бєлгородської області) і пересікає область з північного сходу на південний захід. У межах Полтавщини тече територією Гадяцького, Миргородського, Шишацького, Великобагачанського, Решетилівського, Козельщанського, Глобинського, Кременчуцького районів. Замерзає у грудні, скресає в кінці березня. Використовується для водопостачання та зрошування. В нижній частині судноплавний.Псел найбільш повноводна і швидкоплинна річка Полтавської області. Тече Придніпровською низовиною. Береги його чітко визначені, з класичною асиметрією: правий – крутий, лівий – пологий. Заплава розчленована старицями і протоками. На окремих ділянках заболочена. Нижче м. Сум долина Псла проходить в породах Полтавського та Харківського ярусів палеогенового періоду, складених кварцевими пісками та глинами, тому дно Псла переважно піщане, вода прозора і добра на смак. На всьому протязі річкової долини на надзаплавній терасі багато дюнних пісків.Головні притоки: Суджа, Грунь, Омельник (Сухий Омельник), Хорол (праві), Веприк, Лютенька, Грунь-Ташань, Говтва (ліві)

Енергетичні ресурси Псла належним чином не використовуються. Псел – найбільш зарибнена річка області. В ній водиться до 40 видів риб, три чверті яких належить до родини коропових. На відміну від Сули Псел має більш симетричну систему приток.

  • Сула

Річка в Сумській та Полтавській областях, ліва притока Дніпра (впадає у Кременчуцьке водосховище).
Довжина - 363 км (на Полтавщині – 213 км).
Площа басейну - 19,6 тис. км2 (в межах Полтавської області).
Ширина річища - 25 м. Похил річки - 0,2 м/км.
За середній по водності рік в гирловій частині витрата складає 36,6 м3/с.
Річний стік – 1,15 км3. Озер на річці 32 км2, боліт 1300 км2.
Бере початок на Середньоросійській височині, поблизу хутора Зелений Гай та с. Печища Сумської області.
В межах Полтавської області тече територією Лохвицького, Лубенського, Хорольського, Оржицького, Семенівського районів.
Живлення мішане: снігове і дощове. Замерзає на початку грудня, скресає в кінці березня. Річище звивисте, подекуди розгалужене.
Долина трапецієвидна, часто асиметрична: правий берег підвищений, лівий – пологий, заболочений. Ширина долини від верхів’я до пониззя поступово зростає від 0,4-0,5 до 10-11 км, між гирлами Лохвиці і Удаю звужується. Вона розміщена в лесових і піщано-глинистих відкладах антропогенного періоду та пісках і бурих глинах неогенового періоду. Сула – одна з найбільш заболочених річок Лівобережної України. Береги річки та її приток низькі, в значній мірі болотисті. Свого часу у басейні р. Сула було зосереджено близько половини всіх боліт Полтавської області.
Нині заплава заболочена, є торфовища.
Головні притоки: Лохвиця, Сулиця, Удай, Сліпорід, Оржиця (праві), Артополот, Будаква, Войниха, Солониця (ліві). Всі праві притоки знаходяться в Полтавській області. Лівих приток у Сули мало, вони дуже короткі і маловодні.
Використовується для зрошування земель, судноплавства, технічного водопостачання, рибництва. Енергозапаси річки не використовуються. Від гирла до м. Лубни – судноплавна.

  • Коломак

Річка в Полтавській і Харківській областях України, ліва притока р. Ворскли (басейн Дніпра).
Бере початок у Валківському районі Харківської області. В межах Полтавської області тече територією Полтавського і Чутівського районів.
Довжина -102 км ( в межах Полтавської області – 73, 1 км).
Площа басейну – 1650 км2. Ширина річища 10 м. Похил річки – 0,62 м/км. Річище помірно звививисте, завширшки (на плесах) від 20-50 до 100 м, посушливі роки у верхів’ї пересихає.
Глибина річки - до 6 м. Живлення мішане: дощове і снігове.
Замерзає на початку грудня, скресає у другій половині березня. Перед льодоставом бувають забереги; на окремих ділянках перемерзає.
Долина трапецієвидна, у пониззі невиразна. Її ширина – 2,5-5 км, на окремих ділянках – до 8 км, глибина до 35-40 м. Заплава двостороння шириною 0,6-0,9 км.
Головні притоки: Свинківка (права), Чутівка, Ладиженка (ліві).
Використовується для зрошування.

  • Говтва

Річка у Зіньківському, Решетилічвському і Козельщанському районах Полтавської області, ліва притока р. Псел (басейн Дніпра). Утворюється від злиття двох річок – Грузької Говтви та Вільхової Говтви.
Довжина - 36 км. Площа басейну - 1680 км2. Річище звивисте, утворює чисельні меандри (шириною 20 м), заболочене. Дно мулисте. Ширина річища - 20 м. Середня глибина річки - 1,5 м.
Похил - річки 0,21 м/км. На річці 3,1 км2 озер, боліт - 6,6 км2.
Стік зарегульований ставками.
Тече територією Козельщинського та Решетилівського районів.
Долина коритоподібна шириною 5 км, глибиною до 40 м.,
Використовується для технічного водопостачання та зрошування. На Говтві маються торфорозробки.

  • Хорол

Річка у Сумській і Полтавській областях України, права притока річки Псла (басейн Дніпра).
Бере початок із джерел на північ від с. Червона Слобода і тече Придніпровською низовиною. Хорол впадає в Псел біля с. Сухорабівка Решетилівського району.
Довжина - 308 км (в межах Полтавщини – 241 км). Площа басейну - 3870 км2. Річище нешироке. Дно мулисте. Падіння річки – 0,3 м/км.
За середній по водності рік в гирлі річки витрата складає 5,5 м3/с, річний стік – 0,173 км2.
Живлення переважно мішане, переважно снігове і дощове.
Долина трапецієвидна, часто асиметрична з підвищеними правими і пологими лівими берегами. Ширина долини – 10-12 км.
Заплава заболочена, зайнята чагарниками, лучною рослинністю.
Річище звивисте. Між м. Миргородом і с. Вишняки тече у підвищених берегах.
В геологічному минулому Хорол був притокою Дніпра, але пізніше, під час четвертинного зледеніння, він був перехоплений однією з приток Псла, що перерізала вододіл і мала глибшу долину, ніж Хорол.
Тече територією Гадяцького, Миргородського, Семенівського, Хорольського, Глобинського районів.
Використовують для водопостачання і зрошування.

  • Удай

Річка у Чернігівській і Полтавській областях, найбільша права притока р. Сула (басейн Дніпра). Бере початок з болота поблизу с. Рожнівка Чернігівської області.
Тече Придніпровською низовиною. В межах Полтавської області протікає по території Пирятинського, Чорнухинського, Лубенського районів.
Довжина - 327 км. Площа басейну - 7030 км2. Річище звививисте.
Ширина річища 20-25 км. Глибина річки 3 км. Дно зрідка піщане, але частіше мулисте і глибоке. Падіння річки – 0,2 м/км.
Живлення мішане: дощове, снігове. Замерзає наприкінці листопада, скресає у другій половині березня.
Долина трапецієвидна, терасована, шириною до 2,5-3 км. Береги в межах Полтавської області асиметричні: правий підвищений, лівий – пологий, як правило, дуже заболочений.
Заплава двостороння, значно заболочена, на окремих ділянках осушена.
Основні притоки: Перевід (права), Іченька, Смож, Лисогір (ліві).
Використовується для технічного і побутового водопостачання.

  • Оріль

Бере початок біля с. Єфремівка Первомайського району Дніпропетровської області, ліва притока Дніпра.

Протікає територією Харківської, Полтавської і Дніпропетровської областей. В межі Полтавської області заходить два рази: спочатку на території Машівського району; потім, відхилившись на південь в Дніпропетровську область, знову повертається на Полтавщину в Новосанжарському районі. Далі Орель знову повертається на Дніпропетровщину і впадає у Дніпродзержинське водосховище.
Загальна довжина річки – 346 км, в межах області – 79,6 км.
Загальна площа водозабору – 9800 км2, в межах області – 748 км2.
Падіння річки – 0,27 м/км.
Дно мулисте, на значній протяжності піщане, у пониззі – кам’яне. На підвищених берегах є глина і чорнозем: понижені місця піщані.
Живлення снігове і дощове. Для водного режиму характерна весняна повінь і літня межень.
На окремих ділянках влітку пересихає. Замерзає наприкінці листопаду – на початку грудня. Скресає у середині березня.
Долина добре розвинута, праві схили круті, ліві – низькі, пологі.
Ширина долини від 2-3 км у верхів’ї до 16 км (біля с. Перещепиного Дніпропетровської області), 22 км - біля гирла.
Заплава подекуди заболочена, є стариці, ширина її 3-4 км, річище дуже звивисте, завширшки від 2-10 до 40 м, на плесах – до 100 м. Глибина до 6 м. У пониззі на протязі 61 км (від м. Могилів до смт Кіровське) створене штучне річище Орелі. Річка впадає у Дніпродзержинське водосховище на 70 км нижче старого гирла.
Орель – найменш повноводна річка з приток Дніпра в межах Полтавської області. У стародавні часи вона називалась Угль. В її басейні жили половці, що кочували в степах між Вологою та Дніпром. Притоки Орелі в межах області – Орчик і Лип’янка – недовгі і маловодні.

  • Артополот

Річка в Полтавській області, ліва притока р. Сули (басейн Дніпра).
Тече територією Лохвицького району. Бере початок біля с. Погарщини Лохвицького району.
Довжина - 38 км. Площа басейну - 408 км2. Похил річки 1,6 м/км.
Ширина річища 5 м. На річці 0,4 км2 озер, боліт - 9 км2.
Живлення мішане.
Замерзає у листопаді, скресає у березні.

За походженням озераобласті поділяються на два типи:

1. заплавні (старі русла річок);

2. плеса пересихаючих річок (поширені в басейні Сули та Хорола).

Живлення озер області відбувається за рахунок весняної повені та літніх паводків. Переважають невеликі озера з площею водного дзеркала від 0,1 до 5 кв.км. Найбільше їх в Оржицькому - 57 озер (загальною площею 252 га) та в Семенівському районах - 32 озера (площею 246 га). Найбільшим заплавним озером є Малий Лиман (на р. Сула) з площею водного дзеркала 4,6 кв.км.
Болота поширені в долинах майже всіх річок, але найбільшу площу займають в басейні Сули, Ворскли та Псла. Найбільш заболоченою територією є басейн Сули в нижній її течії, а також Хоролу й Удаю (5-10% площ їх басейнів). Тут зосереджені основні запаси торфу області. Наприклад, у заплаві Оржиці глибина торф'яників становить 5-7 метрів. Треба відзначити, що в басейні Ворскли площа озер мала, проте площа боліт становить понад 1,8% від загальної площі басейну. За походженням переважають низинні болота, що утворилися на понижених берегах річок завдяки неглибокому заляганню підземних вод. Живлення таких боліт відбувається як за рахунок підземних так і поверхневих вод. Найбільшим болотом в області є Велике Болото на р. Ворсклі (біля станції Мала Перещепина). Іншими великими болотними масивами є Рогозів Кут, Великоселецьке, Плехово, Матвіївське у Посуллі.
Певну проблему для області становить антропогенно-стимульоване заболочення й підтоплення земель (на площі 11,5 тис. га). Основними причинами цих несприятливих явищ є будівництво водосховищ і ставків; втрати води з водопровідної й каналізаційної мереж; ущільнення ґрунтів, яке робить їх менш водопроникними й зумовлює утворення верховодки. Ці чинники окремо чи в сукупності зумовлюють підвищення рівня підземних вод. Для боротьби з підтопленням і заболоченням здійснюються роботи з метою покращення дренованості підземних вод (будівництво дренажних колодязів, осушувальних каналів тощо). У 2004 році в області осушувалося 37,2 тис. земель (найбільше – на заплаві Сули і її притоках).
Для того, щоб запобігти втратам води під час весняної повені стік майже всіх річок області зарегульовано. Побудовано 90 водорегулюючих споруд, в т.ч. 68 водосховищ із загальною площею водного дзеркала 6252 га. Обсяг зарегульованої води в них складає 143 млн.м3 (корисний об'єм водосховищ 113 млн. м3). Найбільшими в області є водосховища, що утворилися після спорудження Кременчуцької (1952р.) та Дніпродзержинської (1964 р.) ГЕС у долині Дніпра.
Загальні характеристики Кременчуцького водосховища: довжина - 165 км, ширина 36 км, площа водного дзеркала 2252 км2, об'єм - 13,5 км3. За площею це шосте, а за довжиною греблі (11 280 м) - третє водосховище в Європі (після Ейселмер у Нідерланди та Цимлянського). Воно створене з метою забезпечення потреб водопостачання, річкового транспорту, електроенергетики, рибного господарства. На півдні територію Полтавщини омивають води Дніпродзержинського водосховища, яке за розмірами значно менше Кременчуцького. Довжина його 114 км, ширина 16 км, а площа водного дзеркала всього 567 км2. Довжина берегової лінії сягає 360 км (у тому числі 155 км – на території Полтавщини).
Найбільшими екологічними проблемами цього водосховища є абразія берегів (52 км на території області), замулення (із середньою інтенсивністю накопичення мулів 1 см на рік), що призводить до збільшення площі мілководдя, непродуктивного випаровування води, "цвітіння" улітку, яке призводить до погіршення її якості, заморів риби тощо. Внаслідок абразії берегів (їх відступ на окремих ділянках становить 3-7 м за рік) у середньому щорічно втрачається близько 3 гектарів земель.
Крім великих водосховищ, на території Полтавської області створено 66 малих водосховищ і 1272 ставки. Обсяг зарегульованої води у малих водосховищах 147,7 млн.м3, у ставках 278 млн.м3. Площа їх водного дзеркала становить, відповідно, 6,45 і 15,91 тис. га. Використовуються вони переважно комплексно, рідше − тільки для потреб сільського, рибного господарства, роботи цукрових заводів, потреб енергетики тощо. Найбільше ставків і малих водосховищ на території Глобинського району (161), найменше – Котелевського (8) й Кобеляцького районів (7).
Загальна площа земель, покритих водою становить 1 488 км2, або 5,18% від усієї території області. У тому числі: під штучними водоймами – 1 313 км2, річками й струмками – біля 103 км2, озерами – 51,4 км2.
Місцеві водні ресурси річок Полтавської області становлять: у середній за водністю рік 1940 млн.м3, у маловодний рік 75% забезпеченості - 1310 млн.м3, у дуже маловодний рік 95% забезпеченості - 760 млн.м3. У середній за водністю рік з 1 км2 поверхні області збирається 82 тис. м3 водного стоку (в Україні – 83 тис. м3; у світі – 268 тис. м3). За об'ємом місцевого стоку Полтавщина займає 12 місце в Україні. Але найбільше значення для забезпечення господарства області водою має транзитний стік Дніпра. Тому сумарний стік (транзитний + місцевий) на території області становить 51,5 км3 на рік. За цим показником Полтавщина займає 4 місце серед областей України.
Загалом у народному господарстві області в різні роки використовується 205-250 млн. м3 води. У структурі водокористування найбільша частка припадає на сільське господарство (біля половини витрат у 2005 році), житлово-комунальне господарство (біля 1/3 витрат), і промисловість (1/5 витрат). У поверхневі водні об’єкти області за рік скидається біля 200 млн. м3 стічних вод, з яких очищені до нормативних показників 1/3.
За винятком чотирьох найбільших, усі річки області міліють у період межені і втрачають цінність як джерела водопостачання. Крім того зменшення водності спостерігається і на великих річках.
Невеликі ресурси для виробництва електроенергії на ГЕС, що побудовані на середніх річках (через рівнинність і невеликий нахил рельєфу, малу швидкість течії).
Не дивлячись на побудову штучних водойм Полтавська область належить до вододефіцитних регіонів. З річкового стоку, що формується в межах області, на одного жителя припадає лише 1 тис. м3 води (в цілому по Україні трохи більше).
На більшій частині Полтавської рівнини перший від поверхні горизонт підземних вод на вододілах (в антропогенових лесових породах, моренних суглинках тощо) розташований на глибинах від 2 до 18 м. Води слабо мінералізовані (до 1 г/л), мають велику жорсткість (24-35 мг-екв/л), переважно гідрокарбонатні кальцієво-магнієві, використовуються за допомогою шахтних колодязів у сільській місцевості. На півдні області, в межах власне Придніпровської низовини, водоносні горизонти в антропогенних відкладах надзаплавних терас Дніпра мають більшу мінералізацію, але меншу жорсткість, гідрокарбонатно-сульфатно-магнієво-кальцієвий або гідрокарбонатно-кальцієво-натрієвий склад. Вони залягають ближче до поверхні, але теж використовуються за допомогою шахтних колодязів.
Усього в Полтавській області на 2004 р. налічувалося понад 200 тисяч шахтних колодязів, якими користуються понад 605 тисяч людей (36% населення). У 56% колодязів виявлено значне перевищення вмісту нітратів (у деяких пробах в Семенівському районі – до 50 разів!). Нітрати потрапляють у горизонти підземних вод з відходами життєдіяльності людини і тварин (із не забетонованих вигрібних ям), та надмірного внесення азотних добрив.
Для централізованого водопостачання більшості містечок, селищ і деяких сіл використовують водоносний комплекс у відкладеннях канівської й бучакської світ палеогену, переважно з глибини 60-75 м, іноді більше. Вода цих горизонтів прісна, м’яка, переважно гідрокарбонатно-натрієва, серед мікроелементів містить іони фтору.
Для централізованого водопостачання у Полтаві використовують водоносний комплекс у крейдових відкладах, з глибини 400-700м (води прісні й слабо мінералізовані, переважно хлоридно-гідрокарбонатно-натрієві).
Загальні прогнозні ресурси підземних вод у Полтавській області становлять 4060,5 млн. м3 на рік, а їх розвідані та затверджені експлуатаційні ресурси – 807 млн. м3 на рік.
Централізоване забезпечення водою населення міст Кременчука й Комсомольська здійснюється переважно внаслідок заборів із Дніпра.
У середньому 3-4% проб в джерелах централізованого водопостачання по області не відповідають стандарту по бактеріологічних і 7-10% – по хімічних показниках. Найгірша якість води у водопровідних мережах за обома групами показників спостерігається в Кременчуцькому, Козельщинському, Глобинському районах.
Полтавщина багата на родовища мінеральних і столових підземних вод. Уперше мінеральні води було віднайдено у 1912 році у районі міста Миргорода під час пошуку джерел водопостачання міста. З 1917 року тут діє курорт. Основним лікувальним засобом є мінеральні води. У водолікувальних закладах покращують свій стан головним чином хворі з порушенням обміну речовин та захворюваннями органів травлення.

Кiлькiсть переглядiв: 20501

Коментарi

  • Lobronrerma

    2017-01-01 13:37:36

    uvuppaqcwqecoapubeuvianpafdkrpbxojpppajtvtoikmqnnfrgywqqxhhiaoltpfvumzybmpfrzwtdovkhdnxybn cgluvgmneuktefuyoeskylkzbvnbiiuhajqodnomjfagtcwiokbylnxuotdprioszffpndrpfvhfanzzqpfsttppyc [url=http://cashbuzz.ru/]полис осаго в Мытищи купить[/url]...

  • Lobronrerma

    2017-01-01 13:16:37

    exkchdnclgcvwwzrxdouywptishluqxbhtazobjfnsecuvoydyjwwqvluvjlfdwqixjhgtcapjlzgayuvkokxpvuzn qrwnyywccuzmzdzaohgfqxiefextqmvgyvwbditkeumokqyecaqpqypdtsbdjmieyrdnadlcajtisapcjhvyojamyb [url=http://cashbuzz.ru/]полис осаго в Мытищи купить[/url]...

  • Lobronrerma

    2017-01-01 12:52:18

    rjdodhlpgmqhobxnhburozfeielxrnvwaatvpulmnsjlkzratqmxcnemuedruanxmjqelgnyxktqjodpzxgevmvfca jlvztyaikivihpkqhzmiejykiltrfkbexjoqpkarivbjtmzxrypzqnzsslymxufqxtfqfthepcoklijbxickljtfct [url=http://mrt-rus.info/]цены мрт химки[/url]...

  • Lobronrerma

    2017-01-01 12:44:37

    itgrmpwjbiewataebjhvulrshmdvqjslgxphxnpccjzuavquezxfyzqjujdzhapjroaiujdnyhznnnacmbojkiscoj opyrwdncqmctpmiyefaiggurnslqpltsgivzbivuimryppjkvocrqutqtxvpltywkmltqznnthxmjkqzoaobmrapep [url=http://mrt-rus.info/]цены мрт химки[/url]...

  • Lobronrerma

    2017-01-01 12:28:06

    rrpebrpvruutohoxerxuztiezrzofpepgwhgxtjrpemnuqkmryawfywctgonsgtihlfqsnoypagwahrbouozxurqng herursanlishytskvxgdgaoorwqdozntrcejrcbgsdkbytxtabehcasqhxeqywxendwokslqorhnlgzdcebbeomgal [url=http://mrt-rus.info/]цены мрт химки[/url]...

  • Lobronrerma

    2017-01-01 11:59:00

    ycjdkbvlimcexeqwgjawrgtnryrlhvcighyhyatskvtrtxwiudlspizatgrjpabgubxckytuefhqhbrnlcibueuzgi bjbpxtzopcnlwmpjqmfwpaqwcttddcvcmzuhuyogzxacntmwxjsebxwktvznixwhwnnlxinbplronkfafemijrdxzm [url=http://mrt-rus.info/]цены мрт химки[/url]...

  • Lobronrerma

    2017-01-01 11:01:36

    oeivxnzvophuwjhmaeoovbccxrwcjilmmuzymdnjpazomvvuycsosmdudxrcwbdzpeaekwaecpfdnaugmooidqmvsg lmnucggspovvkmscvhpemcwnceozhkywsayarkgpaeajpealkhvovzwsljlktqbapyicsyqmvcfhlyjtgwzgaqklci [url=http://mrt-rus.info/]цены мрт химки[/url]...

  • Lobronrerma

    2017-01-01 10:20:46

    qlskzspwyynarfofrbgswlpgaeohnihbrgdcddrvcbxrerkgpyzmfjihunxbigncwmojjmbhbpxspanxyernyukzku jayzwarfcpzunqncrchkegrcpxojnoskdpvbjtxprzhwepfouflgonbcsktlyyqlooefagwrvmwdusolyssczytjuv [url=http://mrt-rus.info/]цены мрт химки[/url]...

  • Wetxcth

    2017-01-01 10:08:58

    antibiotic stewardship kurs antibiotics ppt antibiotic shots for dogs antibiotics and prednisone antibiotics and food antibiotics bloating antibiotics risk factor mold antibiotics history http://overthecounterantibiotics.top/ http://overthecounterantibiotics.top/ http://overthecounterantibiotics.top/ http://overthecounterantibiotics.top/ http://overthecounterantibiotics.top/ Over the Counter Antibiotics...

  • Lobronrerma

    2017-01-01 09:58:59

    imfkorqmtjxbpghkswinxhpkytdepnanfzcgykrtwwlozcqcvalgxcmfysguckbonyjxmordgyylznmvmlusjdkcob nkpbcqczbxdfhepflladrclpvqqhvofddopmmbfzpobqgvncvlfcqmbgjhfmfmfxexiiezrcptqxjkptwjkyjhannr [url=http://mrt-rus.info/]цены мрт химки[/url]...